Заповіт


Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... А до того —
Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

25 грудня 1845 в Переяславі

  • Тарас Шевченко був також талановитим художником. Збереглося 835 малюнків та картин Кобзаря. Здебільшого – в оригіналах і частково – в гравюрах на металі та дереві.

  • Катерина


    Це легендарна поема Тараса Григоровича Шевченка. Сюжет розкриває кріпацькі часи на території України. В центрі поеми українська дівчина Катерина, яку спіткало горе та нещасне кохання.

    Читати
  • Гайдамаки


    Історико-героїчна поема Тараса Шевченка, перший український історичний роман у віршах.

    Читати
  • І мертвим, і живим, і ненарожденним...


    Це поема-послання Тараса Шевченка. Вона датується 14 грудня 1845 року. Автор вкладає особливу суть і символіку у заголовок. Шевченко пов'язує її з українською елітою, яка покликана нести відповідальність за долю свого народу.
    «Мертві» – минулі покоління української старшини й гетьманства.
    «Живі» – люди байдужі, пасивні. Люди, які не усвідомлюють своєї місії.
    «Ненарожденні» – майбутні покоління.

    Читати
  • І вам слава, сині гори...

    уривок  з поеми «Кавказ», 1845 рік, Переяслав

  • Реве та стогне Дніпр широкий...

    уривок з поеми «Причинна», 1837 рік

  • Іду я тихою ходою...

    уривок з поезії «Сон» – «Гори мої високії»