Якщо вас приваблюють більш міцні сорти пива, зверніть увагу на традиційний німецький бок. Це міцний лагер, який має такі підстилі, як майбок (світлий), доппельбок (подвійний) та айсбок (виморожений).

Вперше бок був зварений на півночі, у місті Айнбек. Та поступово переміщався на південь, у Мюнхен. Існує легенда, що через мовні відмінності між цими регіонами баварці замість Einbeck (німецька назва міста) почули «ein bock», що з німецької перекладається як «козел». Ця асоціація закріпилась настільки, що й сьогодні можна побачити зображення козла на пивних пляшках.

Міцніший, ніж звичайний лагер, бок має темніший колір та більш насичений солодовий смак. Також за смаком та профілем різняться його підстилі: майбок блідіший і має більше хмелю, тоді як доппельбок важчий, темніший і солодовіший.

Ще один з підстилів боку – вайценбок, який, на відміну від інших, не є лагером. Це солодовий ель на пшеничній основі, в якому поєднуються солодові смаки вайсбіру та боку. Якщо ви куштували вайсбір і бажаєте більш насиченого смаку, скуштуйте Aventinus – найстаріший у світі пшеничний доппельбок, який був створений мюнхенською пивоварнею Schneider Weisse ще у 1907 році.