30 листопада молодь збирається на Андріївські вечорниці, і однією з найважливіших частин цього вечора є ворожіння на майбутнє. В цей день ворожать незаміжні дівчата, щоб дізнатися щось про свого судженого.
Способи ворожіння різні. Автор нашого гімну Павло Чубинський колись в етнографічній праці 1872 року написав:
«Напередодні Андрія увечері дівчата ворожать у себе вдома. Беруть конопляне насіння, виходять опівночі у двір, тричі обходять хату, сіють та промовляють:
«Я, святий Андрію,
Конопельки сію:
Дай же, Боже, знати,
З ким весілля грати.»
Але вже на вечорницях у веселій компанії вигадується всіляке. Можна кинути в скриньку папірці з іменами чоловіків, і яке дівчина витягне – так і буде звати її майбутнього чоловіка. Іноді перед собакою кладуть кілька папірців з іменами, а поряд – вареники. Часом використовують кота і сметану. Це найпростіші способи. Насправді на це свято фантазія дає змогу розгулятися. Іноді дівчина просто виходить вдень напередодні Андрія на вулицю і підходить до першого-ліпшого чоловіка, якого стріне, й запитує, як того звати, щоб дізнатися ім’я майбутнього чоловіка. Якщо, не дай Боже, це буде якийсь Аскольд, Боримир чи хтось інший із рідкісним іменем, то їй або одразу залишати свій номер телефону, або цілий рік відшукувати свого Аскольдика чи Боримирика, або чекати наступного свята Андрія, щоб наворожити собі чоловіка з іншим іменем. А ще ж є кава, гречка, миска з водою, гілочки і патички, квасоля – ворожити можна на будь-чому, аби на потрібного хлопця.
Втім, мало хто здогадується про те, що на Андрія ворожать не лише на судженого, а ще й на багатство в новому році. Тому колись ворожіння на майбутнього нареченого поєднувалися із замовляннями на добрий урожай, адже 90 відсотків людей жили із сільського господарства. Дівчата брали попіл, полову або конопляне насіння і жбурляли його у вікна молодим парубкам, примовляючи чи приспівуючи:
«Андрію, Андрію, я коноплі сію. Дай ми, Боже, знати, з ким їх буду брати».
Зерно в культурі українців асоціювалося з народженням нового життя, символічно, що підкидання конопель чи інших зернових культур свідчило про ймовірну родючість.
Важливим був сон на свято Андрія. Вважалося, що в цю ніч він має бути віщим. Дівчата мріяли, щоб їм наснився саме той хлопець, який подобався, адже він і мав стати майбутнім чоловіком.
Сьогодні ворожіння на Андріївських вечорницях – чудова нагода повеселитися, попліткувати, а можливо, й справді наворожити собі майбутнє. Думки і мрії вміють матеріалізуватися, особливо якщо ми додамо до них свої вміння та зусилля. Зрештою, як буде красиво, коли ворожіння справді вкаже вам на вашу майбутню пару, і ви сміливо зможете сказати, що так вирішила доля і святий Андрій, який поєднав серця не меншої кількості людей, аніж його товариш святий Валентин.