Поміж Косовом та Верховиною за розкішним Буковецьким перевалом знаходиться на Чорному Черемоші надзвичайно красиве село Криворівня. Притулилося воно до ріки, яка місцями тече криво, а місцями рівно. Це село здавна було великим культурним центром, в якому перебували на літніх вакаціях Іван Франко, Михайло Грушевський, в ньому бували митрополит Андрей Шептицький, письменники Іван Стефаник, Гнат Хоткевич та Ольга Кобилянська, художник Іван Труш та багато-багато інших відомих українців. Саме після перебування у Криворівні Михайло Коцюбинський надихнувся написати свої знамениті «Тіні забутих предків», які згодом були екранізовані і зйомки проходили в цьому ж селі. Сьогодні в Криворівні працює музей «Хата-гражда» присвячений великому фільму, а також діють музеї Франка та Грушевського.
Це все не дарма, адже Криворівня залишається одним із тих гуцульських центрів, в яких збереглися автентичні традиції та обряди. Зокрема одним із таких є знаменита Криворівнянська коляда. Перш за все вона хороша тим, що змогла вберегти свою багато столітню неперервність навіть у радянський час. Колядують у Криворівні лише чоловіки, в яких є свій ватаг, хто відбирає найгідніших для цієї справи. Основні умови – гарний слух та голос, витривалість, а також добра поведінка чоловіка впродовж року. Витривалість потрібна для того, щоб чоловіки змогли обійти впродовж різдвяного дня усі хати на селі, а деякі криворівнянські кути знаходяться високо в горах.
Також чоловік повинен мати відповідний гуцульський костюм: кептар, сердак, ретязи, вишивану сорочку, а також бартку – це такий топірець. Отже, ця колядницька ватага від 10 до 30 чоловік заходить на кожну обору, щоб заколядувати. Але вони не обходяться однією класичною колядкою, а мають цілий репертуар. Спочатку повідомлять гарну новину про настання Різдва, далі віншують газду та газдиню, бажають радості та благополуччя кожному дому і йдуть. Їх пригощають, але оскільки часу на вгощення в кожній хаті, а село немаленьке, немає, то зазвичай йдуть далі в наступний двір. Окрім хору є ще й музиканти: гуцули дуже люблять скрипку, іноді беруть із собою трубу і обов’язково трембіту. Ось уривок із гуцульської коляди, однієї із тих, які виконують у Криворівні.
Ці коліднички, що си зібрали,
Їх діди й мами чесно навчали,
Чесно навчали Бога взнавати,
На Різдво рано колядувати.
Криворівнянська коляда – це велике обрядове дійство тривалістю майже в добу. Як будете в Криворівні або в краях поряд на Різдво, обов’язково завітайте до дерев’яної церкви Різдва Святої Богородиці. Туди в передобідній час сходяться Криворівнянські колядники. Там ви відчуєте дух справжнього гуцульського Різдва.